Студентська соціально-психологічна служба

Життя – то подорож…

Сонячний морозний березневий ранок почався неочікувано о шостій і якось перейшов у день ремонтування газу, роздумів і цинічної посмішки на все довкола… А може то просто робота кави і мате! Ну, власне…Час розірвати ще кілька ниточок павутинки “Світу Павука” (сер Макс колись розповідав прецікаву історію про наш світ – Світ Павука… але то вже іншим разом).

На вихідних працювали у замку на схилі гори біля річки. Зараз цей замок слугує університетом і місцем зібрання міжнародних конференцій. Довгі  коридори, вікна, що виходять у ліс та на схили, трохи скрипуча підлога і дверні петлі… Може навіть якийсь привид живе на якомусь з поверхів… (*таємничо посміхнулась*)

SONY DSC

Власне, ми з німкенею допомагали в організації і першому етапі проведення міжнародної конференції з питань Голокосту. Поважні професори, чесно кажучи, ті ще діти, коли справа доходить до якихось банальних речей типу організації прогулянок або гербатки (чаю)…

Власне, вихідні були вельми творчі.. В одній з улюблених кав*ярень був показ німого кіно (одна з перших версій “Аліси в Країні Див”  у супроводі живої музики), в кінотеатрі – фестивальні покази авторських робіт, знайома художниця запросила на виставку робіт у містечку поблизу, а в одному з відділів Ягеллонського університету відбувався фестиваль східної культури, тож у мене була можливість  зустрітись з цікавими людьми,відвідати лекції і покуштувати східні страви і напої (а для того, встати раненько і не спати до полудня!).

week-end 21,03,2015 фото с телефона5

Зустріла там одного хлопчика-сонечко (або хлопчика-мавпочку)…Він мені страшенно нагадав мандрівника з Країни Муммі-Троллів (а потім виявилось, що він цього персонажа навіть як аватар для свого блогу взяв). Створіння просто надихаюче! Дредасте натхнення на шалені подорожі. Треба буде якось з ним і його супутницею випити кави і погомоніти про різне.

В бюро – як завжди повно роботи в майстернях і по підготовці уроків для дітей. Ніколи до проекту не працювала вчителькою, особливо для дітей-іноземців. Цікавий досвід! Діти пустотливі, але дуже розумні і винахідливі. Навіть якщо і неслухняні… Маю, власне 4 різні класи з англійської мови і 2 різні класи з російської. В художній майстерні – готуємось до великої виставки, тож майструємо, фарбуємо і вигадуємо різне. В театрі – розписую сценографію до постановки за п*єсою Оскара Уайльда. Подобається мені цей автор, тож вигадувати щось по його творах – задоволення для мене.

Ну і так… Іноді працюю зі своїм стареньким хворим письменником, іноді читаю його книжки (ох, починати ранок з читання польськомовної книжки про часи війни з німцями – це просто передробоче гвальування мозку, але ж цікаво покопирсатись у спогадах людини, з якою працюєш).Робота зі старими людьми іноді нагадує роботу з дітьми… Та й різниця, власне, не така вже й велика.

Чекаємо на відповіді по фінансуванню проектів, готуємось до літа, бо буде багато роботи і проектів… і, може, нові подорожі!

Коли маю вільний час – знайомлюсь з сучасним польським мистецтвом… І тут можна побачити все – від елегантних куртуазних сцен кохання і духовних пошуків – до прилюдного зв*язування, шибарі і майже гвалтування і пожирання сирого м*яса. Може я й не найбільш товаристська людина на світі, але й спілкування і зустрічі з людьми мають місце  в щоденному побуті, і такі зустрічі щоразу – справжня дослідницька книга! Ох, скільки цікавих історій і таємниць я вже поглинула , запиваючи кавою чи філіжанкою  трав*яного чаю! Смакує!..

Подумала: от ви ж можете перечитувати сторінки блогу і новин і мислити собі , щось типу ” от, у нас тут складні обставини, а вона там десь в іншій країні, з іноземцями спілкується і каву по-марокканськи попиває”. Ну…Так. Спілкуюсь, попиваю (кожному своє). І жалкую тільки про те, що не зробила цього раніше, що не залишила усе, не кинула страхи і байки, що такі подорожі неможливі чи небезпечні і не поїхала хоч кудись, на зустріч новому життю і пригодам! Сидячи на одному місці поступово обростаєш  павутинням, тому цей світ і є  Світом Павука (добре це чи погано – вирішуйте самі), і коли раптом змінюєш щось – ці павутинки рвуться з шаленим галасом і, частково, болем, бо надто приросли до твоєї сутності. Але згодом починаєш розуміти – який цікавий  світ навколо і як, до тремтіння  на кінчиках пальців, приємно бути частинкою світла, котра подорожує за всесвітньою течією. Можливо без тісних зв*язків, а можливо заводячи нових знайомих і пробуючи себе у чомусь новому. Можливо  стираючи себе звичного, а можливо – створюючи себе з усього, що переживаєш і чому вчишся. Кожна подорож, кожна ситуація – це Шлях створення і пізнання. Аля ця філософія смакує лиш тим, хто вже спробував ” цей делікатес”. Ставайте гурманами, мої любі! Світ вартий того, щоб його побачити і дослідити!

А ось кілька корисних посилань:

  • http://www.worldwidehelpers.org/
  • http://www.icye.org/
  • http://www.alliance-network.eu/
  • http://www.sciint.org/
  • http://erasmusplus.org.pl/
  • http://www.eurodesk.pl/
  • http://www.wwoof.net/

Приємної подорожі!

Comments are closed.